Дотримання і послідовне застосування права ЄС може бути дійсно ключовими для ефективності Союзу як єдиного цілого, причому здійснення авторитетної оцінки права ЄС традиційно довірено Суду Європейських Спільнот. Незважаючи на це, його успіхи час протягом тривалого часу супроводжують заклики про більш чи менш нагальні реформи, які необхідні для забезпечення того, щоб суд був спроможний встигати за постійно зростаючим списком нових справ і зростаючим обсягом обов’язків. У статті описується розвиток сучасної системи судового розгляду в ЄС і робиться спроба виявити причини поразки всіх прийнятих дотепер реформ, що стосуються впровадження довготривалих рішень, вимагаються до яких закликають. У підсумку статті пропонується стисла оцінка проведення змін там, де цього досягти найпростіше – у внутрішньодержавних судах.
Матей Аччетто вивчав юриспруденцію у Люблінському університеті, отримав ступінь бакалавра права в 2000 році, потім він отримав ступінь магістра юриспруденції у Гарвардській школі права в 2001 році і докторську ступінь у галузі права у Люблінському університеті в 2006 році, де він є доцентом європейського права. Його інші місця роботи та досягнення: стажування в Суді Європейського Союзу (2003), стипендія імені лорда Слінна Хедльського від Європейського юридичного фонду (2003-04) і стипендія ім. Моніки Партрідж для стажування після захисту дисертації в коледж Фіцвільяма Кембриджського університету (2006).
