Стаття присвячена аналізу Правил про неупередженість і незалежність арбітрів, які були затверджені 2010 року президентом Торгово-промислової палати Російської Федерації. Обмірковуються причини прийняття Правил, їх структурні особливості, а також причини характеризування різних ситуацій, наприклад таких, що представляють собою ризик для неупередженості і незалежності третейського судді. Специфіка російського підходу порівнюється з підходом, що описаний у подібному документі, який 2004 р. опублікувала Міжнародна асоціація юристів.
Леоніла Гугля є науковим співробітником Багатогалузевого міжнародного проекту інвестиційного арбітражу, що проводить кафедра міжнародного приватного права юридичної школи університету Женеви. Вона отримала ступінь доктора юридичних наук в Центральноєвропейському Університеті (Будапешт, Угорщина); ступінь магістра за програмою врегулювання міжнародних суперечок (Женева, Швейцарія); ступінь магістра з міжнародного торгового права в Центральноєвропейському університеті, а також ступінь спеціаліста і бакалавра в галузі юриспруденції в Університеті «Києво-Могилянська Академія» (Київ, Україна).
